шаріат

шаріа́т

-у, ч.

У мусульман – система норм феодального права, а також релігійно-обрядових настанов і правил, що мають силу закону.

Значення в інших словниках

1. шаріат — У. Сукупність правничих і релігійних норм, які ґрунтуються на Корані; мусульманське право.  Літературне слововживання
2. шаріат — рос. шариат система норм мусульманського права, а також релігійно-обрядових настанов і правил, що мають силу закону для мусульман.  Eкономічна енциклопедія
3. шаріат — ШАРІА́Т, у, ч. У мусульман – система норм феодального права, які ґрунтуються на Корані, а також релігійно-обрядових постанов і правил, що мають силу закону.  Словник української мови у 20 томах
4. шаріат — шаріа́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
5. шаріат — шаріа́т (від араб. шаріа – належний шлях) система норм мусульманського феодального права, а також релігійно-обрядових настанов і правил, що мають силу закону для мусульман.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. шаріат — Мусульманське релігійне право, яке міститься в Корані; обов'язкове для усіх віруючих, які визнають іслам (право ісламу).  Універсальний словник-енциклопедія
7. шаріат — ШАРІА́Т, у, ч. У мусульман — система норм феодального права, а також релігійно-обрядових постанов і правил, що мають силу закону. — Ішанам з обителі нічого іншого не лишається...  Словник української мови в 11 томах