шаріат
ШАРІА́Т, у, ч. У мусульман — система норм феодального права, а також релігійно-обрядових постанов і правил, що мають силу закону.
— Ішанам з обителі нічого іншого не лишається, як шаріатом обгрунтувати ваше право на голодностепську землю й на воду з Кзил-Су (Ле, Міжгір’я, 1953, 375);
Безпросвітне життя, беззаперечне підкорення диким законам шаріату — така була доля таджички. Вона була безсловесною рабинею, її могли купити і продати (Ком. Укр., 2, 1966, 76).
Словник української мови (СУМ-11)