шафір

ШАФІ́Р, у, ч., заст.

Сапфір.

* У порівн. Там води горіли шафіром або смарагдом, там була піна, рожева, наче троянда (М. Коцюбинський);

Сліпне сонце від багру капчурів, гясне небо від шафіру хусток (К. Гриневичева).

Значення в інших словниках

1. шафір — шафі́р іменник чоловічого роду сапфір арх.  Орфографічний словник української мови
2. шафір — -у, ч., заст. Сапфір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шафір — САПФІ́Р, Я́ХОНТ, ШАФІ́Р заст. (прозорий коштовний камінь синього кольору).  Словник синонімів української мови
4. шафір — ШАФІ́Р, у, ч., заст. Сапфір. *У порівн. Там води горіли шафіром або смарагдом, там була піна, рожева, наче троянда (Коцюб., II, 1955, 300).  Словник української мови в 11 томах