шафір —
ШАФІ́Р, у, ч., заст. Сапфір. * У порівн. Там води горіли шафіром або смарагдом, там була піна, рожева, наче троянда (М. Коцюбинський); Сліпне сонце від багру капчурів, гясне небо від шафіру хусток (К. Гриневичева).
Словник української мови у 20 томах
шафір —
шафі́р іменник чоловічого роду сапфір арх.
Орфографічний словник української мови
шафір —
-у, ч., заст. Сапфір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шафір —
ШАФІ́Р, у, ч., заст. Сапфір. *У порівн. Там води горіли шафіром або смарагдом, там була піна, рожева, наче троянда (Коцюб., II, 1955, 300).
Словник української мови в 11 томах