шафір

ШАФІ́Р, у, ч., заст. Сапфір.

*У порівн. Там води горіли шафіром або смарагдом, там була піна, рожева, наче троянда (Коцюб., II, 1955, 300).

Значення в інших словниках

1. шафір — ШАФІ́Р, у, ч., заст. Сапфір. * У порівн. Там води горіли шафіром або смарагдом, там була піна, рожева, наче троянда (М. Коцюбинський); Сліпне сонце від багру капчурів, гясне небо від шафіру хусток (К. Гриневичева).  Словник української мови у 20 томах
2. шафір — шафі́р іменник чоловічого роду сапфір арх.  Орфографічний словник української мови
3. шафір — -у, ч., заст. Сапфір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шафір — САПФІ́Р, Я́ХОНТ, ШАФІ́Р заст. (прозорий коштовний камінь синього кольору).  Словник синонімів української мови