швабрити
ШВА́БРИТИ, рю, риш, недок., що, чим і без дод.
Мити, протирати підлогу, палубу і т. ін. шваброю.
Палубу швабрили соляром, і вона жирно й чисто заблищала (Д. Ткач);
Суддя і засідателі народні Погодилися з актом. І сьогодні Порушники .. моралі Гуртом Підлогу швабрять на вокзалі (В. Іванович).
Словник української мови (СУМ-20)