швабрити

ШВА́БРИТИ, рю, риш, недок., перех. і неперех. Мити, протирати підлогу, палубу і т. ін. шваброю.

Палубу швабрили соляром, і вона жирно й чисто заблищала (Ткач, Крута хвиля, 1956, 11);

Суддя і засідателі народні Погодилися з актом. І сьогодні Порушники радянської моралі Гуртом Підлогу швабрять на вокзалі (Іванович, Перебендя.., 1960, 47).

Значення в інших словниках

1. швабрити — ШВА́БРИТИ, рю, риш, недок., що, чим і без дод. Мити, протирати підлогу, палубу і т. ін. шваброю. Палубу швабрили соляром, і вона жирно й чисто заблищала (Д. Ткач); Суддя і засідателі народні Погодилися з актом. І сьогодні Порушники .. моралі Гуртом Підлогу швабрять на вокзалі (В. Іванович).  Словник української мови у 20 томах
2. швабрити — шва́брити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. швабрити — -рю, -риш, недок., перех. і неперех. Мити, протирати підлогу, палубу і т. ін. шваброю.  Великий тлумачний словник сучасної мови