швабський
ШВА́БСЬКИЙ, а, е. Прикм. до шва́би і Швабія.
— Ох, поет я бідний, швабський! На чужині мушу з туги Пропадать (Л. Укр., IV, 1954, 184);
Випало знову пройти немало Швабських, і польських, і рідних рік (Мал., Звенигора, 1959, 129);
І по ньому з піснею живою Молодь всього світу перейшла. Поле жнив, широке поле бою, Де зотліла бронзова стріла, Гострий спис, насічений хрестами Чорнового швабського лиття (Воронько, Три покоління, 1950, 85).
Словник української мови (СУМ-11)