Словник української мови у 20 томах

шведи

ШВЕ́ДИ, ів, мн. (одн. швед, а, ч.; шве́дка, и, ж.).

Народ скандинавської групи, що становить основне населення Швеції.

Наробили колись шведи Великої слави, Утікали з Мазепою В Бендери з Полтави (Т. Шевченко);

– Ще тут живе шведка, панна, ведмідь той вчений. .. Усе з своїми нікчемними книжками (Марко Вовчок);

* У порівн. Пропав, як швед під Полтавою (прислів'я).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шведи — -ів, мн. (одн. швед, -а, ч.; шведка, -и, ж.). Народ скандинавської групи, що становить основне населення Швеції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шведи — ШВЕ́ДИ, ів, мн. (одн. швед, а, ч.; шве́дка, и, ж.). Народ скандінавської групи, що становить основне населення Швеції. Наробили колись шведи Великої слави, Утікали з Мазепою В Бендери з Полтави (Шевч.  Словник української мови в 11 томах