Словник української мови в 11 томах

шведи

ШВЕ́ДИ, ів, мн. (одн. швед, а, ч.; шве́дка, и, ж.). Народ скандінавської групи, що становить основне населення Швеції.

Наробили колись шведи Великої слави, Утікали з Мазепою В Бендери з Полтави (Шевч., II, 1963, 46);

— Ще тут живе шведка, панна, ведмідь той вчений. ..Усе з своїми нікчемними книжками (Вовчок, І, 1955, 376);

*У порівн. Пропав, як швед під Полтавою (Укр.. присл.., 1955, 78).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шведи — ШВЕ́ДИ, ів, мн. (одн. швед, а, ч.; шве́дка, и, ж.). Народ скандинавської групи, що становить основне населення Швеції. Наробили колись шведи Великої слави, Утікали з Мазепою В Бендери з Полтави (Т.  Словник української мови у 20 томах
  2. шведи — -ів, мн. (одн. швед, -а, ч.; шведка, -и, ж.). Народ скандинавської групи, що становить основне населення Швеції.  Великий тлумачний словник сучасної мови