Словник української мови у 20 томах

шведин

ШВЕ́ДИН, а, ч., заст.

Швед.

Індиком ходить там гишпанець [іспанець], Кротом же лазить португалець, Звіркує шведин вовком там (І. Котляревський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шведин — шве́дин іменник чоловічого роду, істота швед арх.  Орфографічний словник української мови
  2. шведин — -а, ч., заст. Швед.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шведин — Швед, -да і шве́дин, -на; шве́ди, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шведин — ШВЕ́ДИН, а, ч., заст. Швед. Індиком ходить там гишпанець [іспанець], Кротом же лазить португалець, Звіркує шведин вовком там (Котл., І, 1952, 163).  Словник української мови в 11 томах
  5. шведин — Шведин, -на м. Шведъ. Звіркує шведин вовком там. Котл. Ен. Була потреба з шведином на морі. Морд. Пл. 126.  Словник української мови Грінченка