швидкоростучий
ШВИДКОРОСТУ́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що швидкоро́слий.
Резервом, який має набагато поповнити наші лісові скарби, є розведення швидкоростучих дерев (М. Чабанівський);
Під назвою швидкоростучих розуміють ряд деревних порід, які дають у середньому за один рік пагони значної довжини (з наук. літ.);
Персик є швидкоростучою породою (з наук. літ.);
– А швидкоростучі [індики], а їстівні – тьху, тьху, щоб не наврочити, м'ясо біле та ніжне, як курятина, саме на старі зуби (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)