шелюговий
ШЕЛЮГО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до шелюга́.
Звук її голосу далеко не полетів, він залишився біля неї, упав десь зовсім близько на воду, навіть не відгукнувся в шелюгових кущах (Є. Гуцало);
// Вигот. із шелюги.
Шелюгова підстилка; Шелюговий кошик;
// Укритий шелюгою (про простір).
Кукулик важко витягав ноги з глибокого піску, але вперто долав шелюгову цілину (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)