шептатися

ШЕПТА́ТИСЯ, шепчу́ся, ше́пчешся, недок.

Розмовляти з ким-небудь або між собою тихо, пошепки.

Молодиці все шепталися між собою та нетерпеливились, що так довго нема Параскіци (М. Коцюбинський);

– По обіді на ура Колісника! – шепталися за столом, як він вибіг у другу хату за чимсь (Панас Мирний);

– Куди нас ведуть? – шепталися в колоні (Григорій Тютюнник);

// розм. Говорити, повідомляти один одному щось тихо, пошепки.

І в стайні, і в майстернях, і в їдальні будуть шептатися, збиратися купками; піде гуляти новина (Л. Смілянський);

// перен. Тихо шуміти, шелестіти, дзюрчати і т. ін.

Шепчуться лози (П. Грабовський);

В світанковім промінні шептався, Гомонів з колоском колосок (Т. Масенко);

За селом понад рікою Вітер шепчеться з лозою (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. шептатися — див. шептати; говорити; шушукати  Словник синонімів Вусика
2. шептатися — шепта́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. шептатися — шепчуся, шепчешся, недок. Розмовляти з ким-небудь або між собою тихо, пошепки. || розм. Говорити, повідомляти один одному щось тихо, пошепки. || перен. Тихо шуміти, шелестіти, дзюрчати тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шептатися — ШЕПТА́ТИСЯ (розмовляти між собою дуже тихо), ШЕПОТА́ТИСЯ (ШЕПОТІ́ТИСЯ), ПЕРЕШІ́ПТУВАТИСЯ, ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм., ПЕРЕШУШУ́КУВАТИСЯ розм.; ШЕПТА́ТИ, ШЕПОТА́ТИ (ШЕПОТІ́ТИ) (перев. із сл. один до одного, між собою і т. ін.).  Словник синонімів української мови
5. шептатися — ШЕПТА́ТИСЯ, шепчу́ся, ше́пчешся, недок. Розмовляти з ким-небудь або між собою тихо, пошепки. Молодиці все шепталися між собою та нетерпеливились, що так довго нема Параскіци (Коцюб., І, 1955, 275); — По обіді на ура Колісника!...  Словник української мови в 11 томах
6. шептатися — Шептатися, -пчу́ся, -чешся гл. Шептаться. Дівчата вже нищечком сміялись, шептались. Левиц. І. 16.  Словник української мови Грінченка