шептатися

шепта́тися

шепчуся, шепчешся, недок.

Розмовляти з ким-небудь або між собою тихо, пошепки.

|| розм. Говорити, повідомляти один одному щось тихо, пошепки.

|| перен. Тихо шуміти, шелестіти, дзюрчати тощо.

Значення в інших словниках

1. шептатися — див. шептати; говорити; шушукати  Словник синонімів Вусика
2. шептатися — ШЕПТА́ТИСЯ, шепчу́ся, ше́пчешся, недок. Розмовляти з ким-небудь або між собою тихо, пошепки. Молодиці все шепталися між собою та нетерпеливились, що так довго нема Параскіци (М. Коцюбинський); – По обіді на ура Колісника!...  Словник української мови у 20 томах
3. шептатися — шепта́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. шептатися — ШЕПТА́ТИСЯ (розмовляти між собою дуже тихо), ШЕПОТА́ТИСЯ (ШЕПОТІ́ТИСЯ), ПЕРЕШІ́ПТУВАТИСЯ, ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм., ПЕРЕШУШУ́КУВАТИСЯ розм.; ШЕПТА́ТИ, ШЕПОТА́ТИ (ШЕПОТІ́ТИ) (перев. із сл. один до одного, між собою і т. ін.).  Словник синонімів української мови
5. шептатися — ШЕПТА́ТИСЯ, шепчу́ся, ше́пчешся, недок. Розмовляти з ким-небудь або між собою тихо, пошепки. Молодиці все шепталися між собою та нетерпеливились, що так довго нема Параскіци (Коцюб., І, 1955, 275); — По обіді на ура Колісника!...  Словник української мови в 11 томах
6. шептатися — Шептатися, -пчу́ся, -чешся гл. Шептаться. Дівчата вже нищечком сміялись, шептались. Левиц. І. 16.  Словник української мови Грінченка