шерег
ШЕ́РЕ́Г, у, ч., рідко.
Те саме, що шере́нга 2.
– Сам ти міг би стати в цей неосяжний шерег, на правому фланзі якого стоїть Марта Кравчук? – несподівано запитав себе Коваль (В. Собко);
Виграти таку справу – значило б вийти у шерег першорядних адвокатів у країні (І. Кулик);
Вони вишикувались у шерег, а за ними з пішоходу посунула сіра партійна маса (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)