шерехатий
ШЕРЕХА́ТИЙ, а, е.
Який має нерівну, шорстку поверхню, шорсткий.
Шерехате та ворсисте, та розлоге, та густе зап'яло ліщину листя – мов убрання золоте (Н. Забіла);
Бордо 237 .. Коренеплід [буряка] округлої форми, з темно-червоною, злегка шерехатою шкіркою, заглиблений у ґрунт не більше як на одну чверть (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)