шерехатий

ШЕРЕХА́ТИЙ, а, е. Який має нерівну, шорстку поверхню.

Шерехате та ворсисте, та розлоге, та густе зап’яло ліщину листя — мов убрання золоте (Забіла, Поезії, 1951, 92);

Бордо 237.. Коренеплід [буряка] округлої форми, з темно-червоною, злегка шерехатою шкіркою, заглиблений у грунт не більше як на одну чверть (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 201).

Значення в інших словниках

1. шерехатий — Шорсткий, ЖОРСТКИЙ, шерсткий, шерхлий, шкарубкий, репаний  Словник синонімів Караванського
2. шерехатий — див. шершавий  Словник синонімів Вусика
3. шерехатий — ШЕРЕХА́ТИЙ, а, е. Який має нерівну, шорстку поверхню, шорсткий. Шерехате та ворсисте, та розлоге, та густе зап'яло ліщину листя – мов убрання золоте (Н. Забіла); Бордо 237 ..  Словник української мови у 20 томах
4. шерехатий — шереха́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
5. шерехатий — -а, -е. Який має нерівну, шорстку поверхню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шерехатий — ШОРСТКИ́Й (який має нерівну, цупку на дотик, часом потріскану, часом колючу поверхню; часто про згрубілу шкіру, частини тіла), ЖОРСТКИ́Й, КОСТРУБА́ТИЙ, ГРУ́БИЙ, ШКАРУБКИ́Й, ЗАШКАРУ́БЛИЙ, ШЕ́РХЛИЙ, ПРИШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, ОБШЕ́РХЛИЙ, ШЕРША́ВИЙ...  Словник синонімів української мови
7. шерехатий — Шерехатий, -а, -е = шерепатий. Вх. Зн. 81.  Словник української мови Грінченка