шестерня

ШЕСТЕРНЯ́¹, і́, ж., заст.

Те саме, що шестери́к 1.

[Кушнірук:] Хіба то розбійники, що є в лісі? Розбійники тепер в палатах проживають, на шестернях їздять (С. Васильченко);

// у знач. присл. шестерне́ю. Шістьма кіньми.

Їде шляхом до Києва Берлин шестернею, А в берлині господиня З паном і сім'єю (Т. Шевченко).

ШЕСТЕРНЯ́², і́, ж., розм.

Те саме, що шестірня́.

– Підмажемо колеса, Щоб млин не торохтів І шестерня довготелеса Не дряпала боків (Л. Глібов);

Одначе Богдан дужий. Кожного ранку справляється за хатою з пудовими танковими шестернями (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. шестерня — див. ТРИБ  Словник синонімів Караванського
2. шестерня — див. шістка  Словник синонімів Вусика
3. шестерня — [шеистеирн’а] -н'і, ор. -нейу, мн. шестеирн'і, шестеиреин' дв'і шеистеирн'і (запряг із шести коней)  Орфоепічний словник української мови
4. шестерня — шестерня́ 1 іменник жіночого роду запряг із шести коней шестерня́ 2 іменник жіночого роду шестірня розм.  Орфографічний словник української мови
5. шестерня — I -і, ж., заст. Те саме, що шестерик 1). || у знач. присл. шестернею. Шістьма кіньми. II -і, ж., розм. Те саме, що шестірня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шестерня — ШЕСТІРНЯ́ (зубчасте колесо, яке передає рух), ШЕСТЕРНЯ́ розм., ТРИБ техн. У шестірнях екскаватора застрягла шматина дерну чи купина (П. Дорошко); — А в лобогрійці дишло поламане! Коса поіржавіла, в шестернях зубки повибивані!...  Словник синонімів української мови
7. шестерня — Шесте[і]рня́, -ні́, -не́ю; -те́[і́]рні, -те́рень  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. шестерня — ШЕСТЕРНЯ́, і, ж., гаслі. Те саме, що шестери́к 1. [Кушнірук:] Хіба то розбійники, що е в лісі? Розбійники тепер в палатах проживають, на шестернях їздять (Вас., III, 1960, 427); // у знач.. присл. шестерне́ю. Шістьма кіньми.  Словник української мови в 11 томах
9. шестерня — Шестерня, -ні ж. 1) Шестерикъ, шестерка. Їде шляхом до Києва берлин шестернею. Шевч. 89. 2) Шестерня въ мельницѣ. Нижній конецъ ея веретена стоитъ въ желѣзномъ углубленіи, наз. коро́бочка, а эта послѣдняя укрѣплена въ деревянномъ брусѣ, наз.  Словник української мови Грінченка