шибатися

ШИБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм., рідко.

1. Кидатися, метатися.

Шибається, як чорт по пеклі (Номис);

В гурті літніх, покладистих ланкових хутко шибається по сільських дворах наймолодша серед них, новообрана Ксенія Кошель (В. Бабляк).

2. перен. Раптово, несподівано з'являтися (про думки, почуття).

Чого вони взагалі хотять [хочуть] від нього? Чого не лишать його в супокою? .. Такі гадки шибалися по Василевій голові (І. Франко);

// Те саме, що шиба́ти¹ 2.

В верхів'ях вітер думу вів надземну, Стогнав, то грізно шибавсь, та дарма! (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. шибатися — Ши́батися: — метатися, кидатися з одного місця в друге [3] — метатися, кидатися [II] Ши́батись: — метатись, кидатись з одного місця в інше [48]  Словник з творів Івана Франка
2. шибатися — див. іти  Словник синонімів Вусика
3. шибатися — шиба́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
4. шибатися — шиба́тися 1. кидатися, метатися (ст)||шибати собою 2. бігати, галасувати, метушитися (перев. про дітей)(ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. шибатися — -аюся, -аєшся, недок., розм., рідко. 1》 Кидатися, метатися. 2》 перен. Раптово, несподівано з'являтися (про думки, почуття). || Те саме, що шибати I 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шибатися — ШИБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм., рідко. 1. Кидатися, метатися. Шибається, як чорт по пеклі (Номис, 1864, № 313Д); В гурті літніх, покладистих ланкових хутко шибається по сільських дворах наймолодша серед них, новообрана Ксенія Кошель (Бабляк...  Словник української мови в 11 томах
7. шибатися — Шибатися, -баюся, -єшся гл. Метаться, бросаться. Шибається, як чорт по пеклі. Ном. № 3137.  Словник української мови Грінченка