Словник української мови у 20 томах

шибеничний

ШИ́БЕНИЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до ши́бениця.

Шибеничні стовпи.

2. перен. Гострий, нищівний уїдливий або похмурий (про гумор).

Андрійові раптом перебігає химерна й зухвала думка. Думка в стилі шибеничного одчайдушного гумору (І. Багряний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шибеничний — ши́беничний прикметник  Орфографічний словник української мови