шибеничка

ШИ́БЕНИЧКА, и, ж.

Зменш. до ши́бениця.

– Злий! Недобрий чоловік лихий! Навчив тебе, моя дитино, Зробить оце! Покинь! Покинь! – А він, маленький, неповинний, Святую шибеничку кинув І заридав (Т. Шевченко);

У кайданах, у тягарях нестерпучих поведуть [Марусяка] до шибенички... (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. шибеничка — ши́беничка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. шибеничка — -и, ж. Зменш. до шибениця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шибеничка — ШИ́БЕНИЧКА, и, ж. Зменш. до ши́бениця. — Злий! Недобрий чоловік лихий! Навчив тебе, моя дитино, Зробить оце! Покинь! Покинь! —А він, маленький, неповинний, Святую шибеничку кинув І заридав (Шевч.  Словник української мови в 11 томах