шинк
ШИНК, у, ч., заст., діал.
Шинок.
Світлиця стала схожою на шинк, писарка походжала по хаті, мов шинкарка (І. Нечуй-Левицький);
Був собі колись якийсь-то циган, та такий же то прегіркий п'яниця .. Чи є у його [нього] яка копійчина, так і несе її у шинк, чи яка жупанина – він і її туди ж пре! (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)