шиночок

ШИНО́ЧОК, чка, ч., заст.

Зменш. до шино́к.

– На кого ж ти батька покинув? – .. Батька?.. тепер можна покинути: гроші... його – поминай як звали: пішли по шиночкам [шиночках] (Г. Квітка-Основ'яненко);

Ой, у полі билинонька колихається, А в шиночку вдовин син напивається (з народної пісні).

Значення в інших словниках

1. шиночок — шино́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. шиночок — -чка, ч., заст. Зменш.-пестл. до шинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шиночок — ШИНО́ЧОК, чка, ч., заст. Зменш.-пестл. до шино́к. — На кого ж ти батька покинув?-.. Батька?.. тепер можна покинути: гроші… його — поминай як звали: пішли по шиночкам [шиночках] (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
4. шиночок — Шинк, шинок, -нку, шиньок, -ньку м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Рудч. Ск. II. 127. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. О. 1861. VI. 76. ум. шино́чок, шиньо́чок.  Словник української мови Грінченка