шкандибання

ШКАНДИБА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. шкандиба́ти.

Наливайкові здалося, що, переступаючи в човні, воїн ніби шкандибнув на ногу, і те шкандибання здалося таким знайомим (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. шкандибання — шкандиба́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. шкандибання — -я, с. Дія за знач. шкандибати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шкандибання — ШКАНДИБА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шкандиба́ти. Наливайкові здалося, що, переступаючи в човні, воїн ніби шкандибнув на ногу, і те шкандибання здалося таким знайомим (Ле. Україна, 1940, 347).  Словник української мови в 11 томах