шкандибання

ШКАНДИБА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шкандиба́ти.

Наливайкові здалося, що, переступаючи в човні, воїн ніби шкандибнув на ногу, і те шкандибання здалося таким знайомим (Ле. Україна, 1940, 347).

Значення в інших словниках

1. шкандибання — ШКАНДИБА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шкандиба́ти. Наливайкові здалося, що, переступаючи в човні, воїн ніби шкандибнув на ногу, і те шкандибання здалося таким знайомим (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
2. шкандибання — шкандиба́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. шкандибання — -я, с. Дія за знач. шкандибати.  Великий тлумачний словник сучасної мови