шкаралупка
ШКАРАЛУ́ПКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до шкаралу́па.
Вже поспіли кислички на диких яблунях, тріскалися шкаралупки на каштанах (О. Іваненко);
Яєчко впало... Звичайно, воно розбилось. Із шкаралупки випав пуцьверінок [пуцьвірінок] (О. Донченко);
То не такі люди, аби їх чим пройняти, вони, здається мені, так зашкарубли у своїх шкаралупках, що до їх уже “глас чоловічий” не доходить (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)