Словник української мови у 20 томах

шкаралупиння

ШКАРАЛУПИ́ННЯ, я, с.

Те саме, що шкарлупи́ння.

І він дуже хапався за життя не так очима, як пересушеними вухами, схожими на шкаралупиння слимаків, прикладаючи до них довгі і жовті, мов свічі, пальці (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. шкаралупиння — див. кора  Словник синонімів Вусика