шкаралупина

ШКАРАЛУ́ПИНА, и, ж., розм.

Те саме, що шкаралу́па.

Маринка тільки подивилась на його, не знаючи, що сказати, і почала м'яти дрижачими пальцями шкаралупину з картоплі (В. Винниченко);

Невидиме пташеня клюнуло іще настирливо, різко, аж затріщала шкаралупина (М. Стельмах);

* Образно. Сором'язливість почуттів найкраще прикрити від чужого ока шкаралупиною насмішки (М. Стельмах);

Манесенький [монесенький] човник раз у раз поринав у їх [хвилі], проте дід гнав за іграшки свою хистку шкаралупину (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. шкаралупина — див. кора  Словник синонімів Вусика
2. шкаралупина — шкаралу́пина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. шкаралупина — -и, ж., розм. Те саме, що шкаралупа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шкаралупина — ШКАРАЛУ́ПА (тверде покриття плодів, яєць), ШКАРАЛУ́ПИНА розм., ШКАРЛУ́ПА розм., ШКАРЛУ́ПИНА розм., ШКАРАЛУ́ЩА (ШКАРАЛЮ́ЩА) розм., ШКАРАЛУ́ЩИНА розм., ШКАРУ́ПА (ШКОРУ́ПА) діал.; ЛУШПИ́НА, ЛУЗГА́, ЛУСКА́, ЛУШПАНИ́НА, ЛУШПА́, ЛУПА́ діал. (перев.  Словник синонімів української мови
5. шкаралупина — ШКАРАЛУПИ́НА, и, ж„ розм. Те саме, що шкаралу́па. Невидиме пташеня клюнуло іще настирливо, різко, аж затріщала шкаралупина (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 537); *Образно.  Словник української мови в 11 томах