шквальний
ШКВА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який є шквалом; із шквалами (у 1 знач.).
Шквальний вітер не дув над поверхнею моря, навіть не линув понад водою в шаленому льоті, – він наче скакав галопом по хвилях (Ю. Смолич);
За мисом на сейнер налетів рвучкий шквальний вітер (з газ.);
Не старіти тим, хто п'є лазур Небовидів у поході дальньому, Тим, хто дише повівами бур В морі шквальному (В. Бичко).
2. Сильний, масований (про артилерійський чи кулеметний вогонь).
Відходимо від руїн мосту під шквальним вогнем (В. Земляк).
Словник української мови (СУМ-20)