шквальний

ПОРИ́ВЧАСТИЙ (про вітер), ПОРИ́ВНИ́Й, ПОРИ́ВИСТИЙ рідше, РВУЧКИ́Й, ШКВА́ЛЬНИЙ підсил. Поривчастий степовий вітер згинає верхів'я в'язів (Н. Рибак); Перед очима в них бушувала Волга, припадали до спінених хвиль поривні вітри (А. Шиян); Цілу ніч бухав та гримів за вікном поривистий вітер (П. Козланюк); Чернеча гора. Рвучкий дніпровий вітер шумить у кронах тополь (Ю. Мартич); Шквальний вітер ударяв то ззаду, підганяючи машину, то в лівий бік, і тоді машину заносило до обочини (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. шквальний — ШКВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є шквалом; із шквалами (у 1 знач.). Шквальний вітер не дув над поверхнею моря, навіть не линув понад водою в шаленому льоті, – він наче скакав галопом по хвилях (Ю.  Словник української мови у 20 томах
2. шквальний — шква́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. шквальний — -а, -е. 1》 Який є шквалом; із шквалами (у 1 знач.). 2》 Сильний, масований (про артилерійський чи кулеметний вогонь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шквальний — ШКВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є шквалом; із шквалами (у 1 знач.). Шквальний вітер не дув над поверхнею моря, навіть не линув понад водою в шаленому льоті,— він наче скакав галопом по хвилях (Смолич, Світанок..  Словник української мови в 11 томах