шквальний
ШКВА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який є шквалом; із шквалами (у 1 знач.).
Шквальний вітер не дув над поверхнею моря, навіть не линув понад водою в шаленому льоті,— він наче скакав галопом по хвилях (Смолич, Світанок.., 1953, 566);
За мисом на сейнер налетів рвучкий шквальний вітер (Літ. Укр., ІЗ.УІІ 1965, 2);
Не старіти тим, хто п’є лазур Небовидів у поході дальньому, Тим, хто дише повівами бур В морі шквальному (Бичко, Простота, 1963, 47).
2. Сильний, масований (про артилерійський чи кулеметний вогонь).
Відходимо від руїн мосту під шквальним вогнем (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 88).
Словник української мови (СУМ-11)