шкодіння

ШКОДІ́ННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. шкоді́ти.

Гордій був певний, що мало не вся громада складалася з охочих до шкодіння людей (Б. Грінченко).

Значення в інших словниках

1. шкодіння — шкоді́ння іменник середнього роду жаління діал.  Орфографічний словник української мови
2. шкодіння — -я, с., діал. Дія за знач. шкодіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шкодіння — ШКОДІ́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. шкоді́ти. Гордій був певний, що мало не вся громада складалася з охочих до шкодіння людей (Гр., II, 1963, 134).  Словник української мови в 11 томах