шкоринка
ШКОРИ́НКА, и, ж.
Зменш. до шкори́на.
Як гарно ложку ніс [батько] до рота, підтримуючи знизу шкоринкою хліба, щоб не покрапать рядно (О. Довженко);
Сьогодні буде перший мороз. Відчувалася пругка, схожа на каучук земля, затягнена тонкою шкоринкою (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)