шкураття

ШКУРА́ТТЯ, я, с., збірн., розм.

Шматки шкури (у 1, 2 знач.).

Батько, що сидів спиною до дверей і м'яв у кориті якесь шкураття, повернувся (Григорій Тютюнник);

З дерев падало листя і золотими плямками сідало на .. ящики з різним шкураттям, на купи подрібненої дубової кори (Л. Юхвід);

* У порівн. У важких пухирях, у крові, Ноги в хлопчиків наче шкураття (Т. Масенко).

Значення в інших словниках

1. шкураття — див. шкура  Словник синонімів Вусика
2. шкураття — шкура́ття іменник середнього роду шматки шкури збірн., розм.  Орфографічний словник української мови
3. шкураття — -я, с., збірн., розм. Шматки шкури (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шкураття — ШКУРА́ТТЯ, я, с., збірн., розм. Шматки шкури (у 1, 2 знач.). Батько, що сидів спиною до дверей і м’яв у кориті якесь шкураття, повернувся (Тют., Вир, 1964, 185); 3 дерев падало листя і золотими плямками сідало на..  Словник української мови в 11 томах
5. шкураття — Шкураття, -тя соб. Куски кожи. Позбірав шкураття.  Словник української мови Грінченка