шкураття —
ШКУРА́ТТЯ, я, с., збірн., розм. Шматки шкури (у 1, 2 знач.). Батько, що сидів спиною до дверей і м'яв у кориті якесь шкураття, повернувся (Григорій Тютюнник); З дерев падало листя і золотими плямками сідало на ..
Словник української мови у 20 томах
шкураття —
шкура́ття іменник середнього роду шматки шкури збірн., розм.
Орфографічний словник української мови
шкураття —
ШКУРА́ТТЯ, я, с., збірн., розм. Шматки шкури (у 1, 2 знач.). Батько, що сидів спиною до дверей і м’яв у кориті якесь шкураття, повернувся (Тют., Вир, 1964, 185); 3 дерев падало листя і золотими плямками сідало на..
Словник української мови в 11 томах
шкураття —
Шкураття, -тя соб. Куски кожи. Позбірав шкураття.
Словник української мови Грінченка