шкуролуп
ШКУРОЛУ́П, а, ч., розм., рідко.
Те саме, що шкуроде́р.
Дід помічає мене, спочатку дивується, а далі чмихає: – От і пропажа об'явилася! А ми думали, що тебе десь шкуролупи вхопили (М. Стельмах);
– Просить шкуролуп-лікар п'ятсот лей (І. Муратов);
– Дай нам хліба, шкуролупе проклятий! (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)