шкуролуп

ЕКСПЛУАТА́ТОР (той, хто привласнює продукти чужої праці), ВИЗИ́СКУВАЧ, ХИЖА́К, КРОВОПИ́ВЕЦЬ розм., КРОВОПИ́ВЦЯ розм., КРОВОЖЕ́Р розм., СПРУТ розм., ПАРАЗИ́Т розм., П'Я́ВКА розм., ЖИВОДЕ́Р розм., ШКУРОДЕ́Р розм., ШКУРОЛУ́П розм., ЖИВОЇ́Д розм., ЖИВОЛУ́П розм. Експлуататор бачить (у гуцулі) лиш матеріал для визиску, бездушний інвентар (Г. Хоткевич); На рідкість жорстокими визискувачами виявились поміщики Базилевські (О. Гончар); Пливуть золоті річки і спадають в кишені тим, хто сам не робить, всяким хижакам (М. Коцюбинський); Цілі покоління проливали свою кров у боротьбі проти.. всяких.. п'явок і кровопивців (В. Еллан); — А я й не знав, Терентію, що ви такий живодер. Досі думав, що ваша рука лише на карбованці лежить, а тепер ви її на душу положили (М. Стельмах); — Коли забирати землю в живоїдів, то в усіх чисто (І. Муратов). — Пор. гноби́тель.

Значення в інших словниках

1. шкуролуп — див. жорстокий; скупий  Словник синонімів Вусика
2. шкуролуп — ШКУРОЛУ́П, а, ч., розм., рідко. Те саме, що шкуроде́р. Дід помічає мене, спочатку дивується, а далі чмихає: – От і пропажа об'явилася! А ми думали, що тебе десь шкуролупи вхопили (М. Стельмах); – Просить шкуролуп-лікар п'ятсот лей (І. Муратов); – Дай нам хліба, шкуролупе проклятий! (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
3. шкуролуп — шкуролу́п іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
4. шкуролуп — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що шкуродер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шкуролуп — ШКУРОЛУ́П, а, ч., розм., рідко. Те саме, що шкуроде́р. Дід помічає мене, спочатку дивується, а далі чмихає: — От і пропажа об’явилася! А ми думали, що тебе десь шкуролупи вхопили (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964.  Словник української мови в 11 томах