шкуряний
ШКУРЯНИ́Й, а́, е́, заст.
Вигот. із шкури (у 2 знач.).
Голений хурман в широкій бурці, в шкуряному картузі взяв з рук моїх чемодан (М. Коцюбинський);
Підперізувались вони шкуряним поясом (О. Стороженко);
Гей, а хто перевезе мене Через море піннобуряне?.. Хто напне вітрило шкуряне? (Микола Чернявський).
Словник української мови (СУМ-20)