шкідний

ШКІДНИ́Й, а́, е́, розм.

Те саме, що шкідли́вий 1, 2.

[Захар:] – .. Порядки ті [свобідні] не в'яжуть і громаду, а тільки додають ій сили і власти [власті] для охорони всього, що добре і хосенне, а для знищення всього, що зле і шкідне (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. шкідний — Шкідливий, (реґіоналізм) Шкідного й непотрібного члена громади прогнати з границь громадських [ЗБ 91] [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
2. шкідний — -а, -е, діал. Шкідливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шкідний — Шкідний, -а, -е Вредный.  Словник української мови Грінченка