шкідний

шкі́дний

-а, -е, діал.

Шкідливий.

Значення в інших словниках

1. шкідний — Шкідливий, (реґіоналізм) Шкідного й непотрібного члена громади прогнати з границь громадських [ЗБ 91] [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
2. шкідний — ШКІДНИ́Й, а́, е́, розм. Те саме, що шкідли́вий 1, 2. [Захар:] – .. Порядки ті [свобідні] не в'яжуть і громаду, а тільки додають ій сили і власти [власті] для охорони всього, що добре і хосенне, а для знищення всього, що зле і шкідне (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. шкідний — Шкідний, -а, -е Вредный.  Словник української мови Грінченка