шлаковий

ШЛА́КОВИЙ, а, е.

Прикм. до шлак².

Флюс.., створюючи захисну шлакову кірку, поліпшує умови формування металу (з наук. літ.);

На дно парника для ізоляції насипають шлакову подушку (з наук. літ.);

// Признач. для шлаку.

Здоровіші поранені в піжамах, білих сорочках, а то й просто голі .. ховалися од бомб під паровозами, в шлакових ямах, в бункерах для вугілля (Григорій Тютюнник);

// Зробл. із шлаку, зі шлаком.

Значення в інших словниках

1. шлаковий — [шлаковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
2. шлаковий — шла́ковий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. шлаковий — -а, -е. Прикм. до шлак. || Признач. для шлаку. || Зробл. із шлаку, зі шлаком. Шлакова вата — теплоізоляційний матеріал, вигот. з металургійних або інших шлаків. Шлакова пемза — те саме, що термозит.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шлаковий — ШЛА́КОВИЙ, а, е. Прикм. до шлак. Флюс.., створюючи захисну шлакову кірку, поліпшує умови формування металу (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 88); На дно парника для ізоляції насипають шлакову подушку (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 24); // Признач.  Словник української мови в 11 томах