шлаковий
ШЛА́КОВИЙ, а, е. Прикм. до шлак.
Флюс.., створюючи захисну шлакову кірку, поліпшує умови формування металу (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 88);
На дно парника для ізоляції насипають шлакову подушку (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 24);
// Признач. для шлаку.
Здоровіші поранені в піжамах, білих сорочках, а то й просто голі.. ховалися од бомб під паровозами, в шлакових ямах, в бункерах для вугілля (Тют., Вир, 1964, 347);
// Зробл. із шлаку, з шлаком.
∆ Шла́кова ва́та — теплоізоляційний матеріал, вигот. з металургійних або інших шлаків;
Шла́кова пе́мза — те саме, що термози́т.
Словник української мови (СУМ-11)