шлаковик
ШЛАКОВИ́К, а́, ч., мет. Спеціальна камера в нижній частині мартенівської печі, де під час плавлення руди збираються пил і дрібні частинки шлаку.
На багатьох заводах проводяться роботи з механізації таких трудомістких операцій, як чищення і мащення виливниць, чищення шлаковиків, завантаження руди й вапняку до мульд (Ком. Укр., 8, 1965, 28).
Словник української мови (СУМ-11)