шлаковик
ШЛАКОВИ́К, а́, ч., мет.
Спеціальна камера в нижній частині мартенівської печі, де під час плавлення руди збираються пил і дрібні частинки шлаку.
На багатьох заводах проводять роботи з механізації таких трудомістких операцій, як чищення і мащення виливниць, чищення шлаковиків, завантаження руди й вапняку до мульд (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)