шльонка
ШЛЬО́НКА¹, и, ж.
1. Вівця шльонської породи.
Сам себе не пізнав, .. зовсім не я, а німець Адам Іванович Фрік, що в Кременчуці шльонку розбирає... (О. Стороженко).
2. Вовна з такої вівці.
Скільки оком кинеш – скрізь по дорозі, як гадюка, сунуться хури: назустріч везуть шльонку, кожі, сіль, рибу (О. Стороженко);
// Тканина з цієї вовни.
ШЛЬО́НКА², и, ж., діал.
Короткий одяг з хутра.
Словник української мови (СУМ-20)