шльонка
ШЛЬО́НКА, и, ж.
1. Вівця шльонської породи.
Сам себе не пізнав, ..зовсім не я, а німець А дам Іванович Фрік, що в Кременчуці шльонку розбирає… (Стор., І, 1957, 121).
2. Вовна з такої вівці.
Скільки оком кинеш — скрізь по дорозі, як гадюка, сунуться хури: назустріч везуть шльонку, кожі, сіль, рибу (Стор., І, 1957, 77);
// Тканина з цієї вовни.
Словник української мови (СУМ-11)