шльопанець
ШЛЬО́ПАНЕЦЬ¹ див. шльо́панці.
ШЛЬО́ПАНЕЦЬ², нця, ч., розм.
Легкий удар долонею з метою покарання; ляпанець.
Марія Іванівна підбігає до Микошеньки, дає легенького шльопанця і веде за собою (О. Полторацький).
Словник української мови (СУМ-20)