шлюп
ШЛЮП, а, ч.
1. У флоті XVIII–XIX ст. – трищогловий корабель з прямими вітрилами.
Біля високого берега Кінбурнської коси. на неспокійній воді гойдався шлюп. Кілька матросів, тримаючи за днище, обережно спускали в трюм десятипудовий кадуб з порохом (С. Добровольський);
У березні 1819 р. був [Г. С. Шишмарьов] призначений помічником начальника експедиції і командиром шлюпа “Благонамеренный” (з наук.-попул. літ.).
2. Морське однощоглове судно з двома вітрилами (перев. спортивне).
3. У деяких сучасних іноземних флотах – тихохідний сторожовий корабель для охорони транспортних караванів.
Словник української мови (СУМ-20)