Значення в інших словниках
-
шлюп —
ШЛЮП – ШЛЮПКА Шлюп, -а. 1. Трищогловий корабель з прямими вітрилами. 2. Морське однощоглове судно з двома вітрилами. 3. Тихохідний сторожовий корабель. Шлюпка. Невелике безпалубне судно, яке використовується переважно на морі.
Літературне слововживання
-
шлюп —
ШЛЮП, а, ч. 1. У флоті XVIII–XIX ст. – трищогловий корабель з прямими вітрилами. Біля високого берега Кінбурнської коси. на неспокійній воді гойдався шлюп. Кілька матросів, тримаючи за днище, обережно спускали в трюм десятипудовий кадуб з порохом (С.
Словник української мови у 20 томах
-
шлюп —
-а, ч. 1》 У флоті 18-19 ст. – трищогловий корабель з прямими вітрилами. 2》 Морське однощоглове судно з двома вітрилами (перев. спортивне). 3》 У деяких сучасних іноземних флотах – тихохідний сторожовий корабель для охорони транспортних караванів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шлюп —
(голл. sloep) 1. Військовий вітрильний корабель проміжного класу між корветом і бригом. 2. Тип вітрильного спорядження для однощоглових спортивних яхт.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
шлюп —
Вітрильне судно з 1 щоглою і 2 вітрилами: бермудським або ґафельним ґротом і фоком, що піднімається на штагу перед щоглою.
Універсальний словник-енциклопедія
-
шлюп —
ШЛЮП, а, ч. 1. У флоті XVIII-XIX ст.— трищогловий корабель з прямими вітрилами. Біля високого берега Кінбурнської коси. на неспокійній воді гойдався шлюп. Кілька матросів, тримаючи за днище, обережно спускали в трюм десятипудовий кадуб з порохом (Добр.
Словник української мови в 11 томах